Кожна людина - це окремий всесвіт для своїх батьків, рідних та друзів, який з нею народжується і з нею помирає. Однак ми повинні пам'ятати, що смерть — це лише фізичний відхід. Душа залишається з нами, в наших спогадах, в нашому серці.

Що таке спогади? Це мозаїка відносин, моментів радості, переживань, сліз і сміху, тих митей, коли люди були разом, коли їх душі знаходили зв’язок через прості слова чи тихі погляди.

Людина не помирає, поки є хоча б один, хто пам'ятає її. І це правда, бо спогади — це не просто моменти минулого, це — живі сліди на серцях, це та невидима нитка, що зв'язує нас із тими, кого ми любили і втративши кого, сумуємо. Це мости між минулим і майбутнім, між тими, хто пішов, і тими, хто залишився, це те, що дозволяє людині жити в наших серцях, незважаючи на те, що її тіло вже не з нами.

І кожен з нас має свій спосіб зберігати цю пам'ять.